До магазину "Сувеніри" санаторію «Боржава», що у Довгому Іршавського району, позаторік давала свої книги "Іду до людей" на реалізацію. Днями поїхала туди. З’ясувала ситуацію з продажем. Упродовж цього часу змінилась продавчиня. Замість Тані тепер Аня. Її я і попросила видати мені гроші за продані книги, а решту повернути. Аня виявилась прудкою як ртуть дівчиною, і швиденько спакувала мої книги до картонної коробки. Вдома я вийняла книги з коробки, аби поставити їх у шафу. Всі повернуті мені книги були вкриті пліснявою від вогкості, а частина книг погризена мишами. Прикро, але факт.
Я відразу ж зателефонувала продавчині.
- Про пошкоджені книги нічого не знаю, бо коли приймала магазин від Тані, то не звертала уваги на стан книг, - запевнила мене Аня.
Я попоросила повідомити про цю прикрість керівництво санаторію і вирішити це питання толерантно і мирно.
Згодом Аня повідомила, що бухгалтерка і директор санаторію сказали, що нічого мені не відшкодовуватимуть, бо вони не винні, що у них вогко.
Можливо, що і не винні. Умити руки найлегше. Однак як бути з іміджем санаторію?
Наразі у мене виникає питання і їх я адресую відповідним контролюючим органам: невже у такому шикарному санаторію ґаздами є миші? Якими нормами дозволено таку високу вогкість у санаторно-курортному закладі, куди люди приїжджають, аби оздоровитися?
Немає коментарів:
Дописати коментар